Педагогу-позашкільнику

 Загальні вимоги до навчально-виховної діяльності 

керівників гуртків    

1. Позашкільна освіта як одна з важливих складових системи освіти.

На сучасному стані розвитку суспільства позашкільна освіта України стає однією з важливих складових системи освіти. Це зумовлено здатністю позашкі­льної освіти задовольняти різноманітні творчі, пізнавальні, дозвільні потреби, відігравати значну роль у становленні творчої особистості як основної продук­тивної сили держави.

Особливо актуальною є модернізація системи позашкільної освіти. Вона спрямована на забезпечення якості навчально-виховного процесу відповідно до новітніх досягнень науки, культури й соціальної практики. Основна суть і кін­цева мета модернізації полягає у створенні механізму стійкого розвитку систе­ми позашкільної освіти України, відповідності її вимогам XXI століття, а також соціальним та економічним потребам особистості, суспільства і держави в ці­лому.

Відповідно до нормативно-правових документів здобуття позашкільної освіти вихованцями (учнями, слухачами) відбувається в позашкільних та інших навчальних закладах, таких як центри позашкільної освіти.

До них належать: загальноосвітні навчальні заклади, у тому числі школи соціальної реабілітації, міжшкільні навчально-виробничі комбінати, професій­но-технічні та вищі навчальні заклади І-ІІ рівнів акредитації.

Нормативна база гурткової роботи визначена в першу чергу законом України про позашкільну освіту.

Навчально-виховний процес у позашкільних навчальних закладах бу­дується диференційовано, з урахуванням індивідуальних особливостей, інтере­сів, нахилів, здібностей вихованців (учнів, слухачів). Саме тому, позашкільна освіта здійснюється за різними напрямами: художньо-естетичний, туристсько-краєзнавчий, еколого-натуралістичний, науково-технічний, дослідницько-експериментальний, фізкультурно-спортивний або спортивний, військово-патріотичний, соціально-реабілітаційний, оздоровчий, гуманітарний, бібліотеч­но-бібліографічний.

Позашкільна освіта є складовою системи безперервної освіти, визначеної Конституцією України, Законом України «Про освіту», цим Законом, і спрямована на розвиток здібностей та обдарувань вихованців, учнів і слухачів, задоволення їх інтересів, духовних запитів і потреб у професійному визначенні.

Структуру позашкільної освіти становлять:

· позашкільні навчальні заклади;

· інші навчальні заклади як центри позашкільної освіти.у позаурочний та позанавчальний час, до числа яких належать: загальноосвітні навчальні заклади незалежно від підпорядкування, типів і форм власності, в тому числі школи соціальної реабілітації, міжшкільні навчально-виробничі комбінати, професійно-технічні та вищі навчальні заклади І - II рівнів акредитації;

· гуртки, секції, клуби, культурно-освітні, спортивно-оздоровчі, науково-пошукові об'єднання на базі загальноосвітніх навчальних закладів, міжшкільних навчально-виробничих комбінатів, професійно-технічних та вищих навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації;

· клуби та об'єднання за місцем проживання незалежно від підпорядкування, типів і форм власності;

· культурно-освітні, фізкультурно-оздоровчі, спортивні та інші навчальні заклади, установи;

· фонди, асоціації, діяльність яких пов'язана із функціонуванням позашкільної освіти.

Позашкільна освіта здобувається громадя­нами в позаурочний та позанавчальний час у позашкільних навчальних закладах та в інших навчальних закладах як центрах позашкільної освіти незалежно від підпорядкування, типів і форм влас­ності, в тому числі в школах соціальної реабілі­тації, міжшкільних навчально-виробничих комбіна­тах, професійно-технічних та вищих навчальних закладах І-II рівнів акредитації.

Здобуття позашкільної освіти ґрунтується на принципі добровільності вибору типів закладів та видів діяльності, а також здійснюється за участю батьків або осіб, які їх замінюють, трудових колективів, громадських організацій, товариств, фондів.

Іноземці та особи без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах, здобувають позашкільну освіту у порядку, встанов­леному для громадян України.

У своїй діяльності керівник гуртка керується Конституцією України, законами України «Про освіту», «Про позашкільну освіту», «Про загальну середню освіту», Указами Президента України «Про заходи щодо розвитку системи виявлення та підтримки обдарованих і талановитих дітей та молоді (2010 р.); “Про заходи щодо забезпечення пріоритетного розвитку освіти в Україні“ (2010 р.)., Державною цільовою соціальною програмою розвитку позашкільної освіти на період до 2014 року, Положенням про всі види позашкільних навчальних закладів (2002-2010 р.р.); Положенням про порядок організації індивідуальної та групової роботи в позашкільних навчальних закладах (2008 р.), наказами органів управління осві­тою всіх рівнів з питань освіти й виховання учнів, правилами й нормами охорони праці, техніки безпе­ки, а також Статутом та локальними правовими актами закладу (в тому числі Правилами внутрішнього трудового розпорядку, наказами й розпорядженнями директора, цією Інструкцією), трудовим догово­ром (контрактом). Керівник гуртка дотримується Конвенції про права дитини.

2. Завдання та функції керівника гуртка.

Гурток (студія, секція) є самостійною організаційною формою освітнього процесу. Його мета - задовольняти потребу й цікавість дитини до певного виду діяльності, розвивати її природні задатки, загальні та спеціальні здібності, активізувати дитячу творчість, своєчасно виявляти обдарованість, здійснювати допрофесійну підготовку. В основі організації роботи гуртка лежить принцип пробільності навчання.

Найбільш ефективною технологією в організації роботи гуртків є проектна технологія.

Основні функції керівника гуртка:

1. Забезпечення атмосфери безпеки в дитячому колективі, комфортних умов для навчання та виховання дітей, сприятливого морально-психологічного клімату в гуртку (творчому об’єднанні).

2. Діагностика пізнавальних інтересів гуртківців (за допомогою анкетування).

3. Організація різноманітної творчої та суспільно значущої діяльності вихованців у гуртку, створення умов для успішного самоствердження кожного вихованця в суспільно корисній діяльності. Збереження контингенту вихованців упродовж терміну навчання.

4. Стимулювання та підтримка творчого розвитку обдарованих дітей.

5. Здійснення індивідуальної педагогічної підтримки вихованців.

6. Організація педагогічного супроводу учня в навчанні за індивідуальною освітньою траєкторією.

7. Забезпечення педагогічно обґрунтованого вибору форм, засобів і методів навчання та виховання учнів. Наприклад, особистісно зорієнтованою формою підбиття підсумків роботи гуртка є взаємоопитування.

8. Організація допрофільної підготовки учнів, сприяння формуванню в них стійких професійних інтересів.

9. Організація участі вихованців у фестивалях, творчих конкурсах, проектній, науково-дослідницькій діяльності.

10. Підтримка дітей, які мають відхилення в поведінці.

11. Організація роботи з батьками, залучення батьків до надання допомоги в розвитку учнів.

12. Створення дружнього до дитини виховного середовища (згуртування колективу, включення вихованців у різні види соціальної практики, розвиток учнівського самоврядування).

13. Налагодження зв’язків та залучення ресурсів партнерських організацій.

14. Створення позитивного іміджу гуртка (творчого об’єднання).

ФУНКЦІЇ КЕРІВНИКА ГУРТКА (ТВОРЧОГО ОБ’ЄДНАННЯ)

Організаційна	Організація життєдіяльності дитячого колективу, індивідуальної роботи з вихованцями.
Дослідно-діагностична	Здійснення моніторингових досліджень розвитку особистості вихованців, дитячого колективу, навчально-виховного процесу. Найбільш доцільний критерій оцінювання роботи учнів у гуртку- практичний продукт діяльності.
Аналітична	Планування та організація навчально-виховної роботи на основі вивчення і врахування потреб, інтересів, переконань, ціннісних орієнтацій, мотивів, установок дитини, міжособистісних стосунків у колективі.
Прогностично-проектна	Аналіз стану та тенденцій життєдіяльності творчого об’єднання, визначення цілей та завдань, шляхів та засобів її оптимізації, проектування, програмування та планування заходів з розвитку життєвої компетентності, життєстійкості та життєздатності вихованців.
Навчально-виховна	Проведення навчально-виховної роботи, передача знань, умінь і навичок життєтворчості, розвитку життєвої компетентності.
Корекційна	Виправлення в учнів негативних якостей та рис, асоціальних проявів поведінки.
Профілактична	Попередження виникнення та поширення серед вихованців негативних соціальних явищ (тютюнопаління, алкоголізм, наркоманія, правопорушення, негативна підліткова субкультура тощо).
Інформаційна	Проведення інформаційно-освітньої роботи в дитячому колективі.
Представницька	Представлення інтересів творчого об’єднання в органах державно-громадського управління навчальним закладом.
Психотерапевтична	Попередження стресових ситуацій, конфліктів, створення, позитивного емоційно-комунікативного простору для вихованців.
Координаційна	Організація системи зовнішніх зв’язків творчого об’єднання, необхідних для його ефективної роботи. Координація діяльності співпраці з батьками, з партнерами.
Захисна	Захист прав, інтересів вихованців.

Професійні цінності керівника гуртка

1. Професійні знання (знання основ педагогіки, психології; знання основних напрямів і змісту позашкільної освіти; знання методики і технології гурткової роботи).

2. Знання закономірностей психічного розвитку дитини в різні вікові періоди, методів вивчення особистості, дитячого колективу.

3. Наявність умінь прогнозувати розвиток особистості дитини, дитячого колективу на діагностичній основі.

4. Володіння сучасними педагогічними технологіями.

5. Здатність до творчій діяльності.

6. Демократичний стиль роботи.

7. Висока комунікативна культура.

8. Здатність змінюватися, упроваджувати нововведення.

9. Здатність ефективно працювати в команді.

10. Наявність рефлексивної культури.

11. Любов до дітей.

12. Вміння будувати взаємодію з учнями з позиції безумовного прийняття дитини, толерантності.

13. Володіння здібностями до рефлексії своїх індивідуальних особливостей і своїх професійних можливостей.

14. Професійна майстерність.

15. Професійна компетентність.

ШЛЯХИ ФОРМУВАННЯ ПОЗИТИВНОГО

ІМІДЖУ КЕРІВНИКА ГУРТКА (ТВОРЧОГО ОБ’ЄДНАННЯ)

1. Участь керівника творчого об’єднання (ТО) в районних, міських, обласних, всеукраїнських та міжнародних конференціях.

2. Участь керівника ТО в науково-дослідної діяльності.

3. Участь керівника ТО в конкурсах професійної майстерності.

4. Висвітлення діяльності ТО в засобах масової інформації (фахових газетах, журналах, на радіо та телебаченні).

5. Створення авторських друкованих продуктів (посібників, програм, концепцій, програм розвитку ТО).

6. Організація ефективної взаємодії з батьками:

- чітке доведення до батьків завдань та перспектив розвитку ТО;

- дотримання перед батьками взятих на себе зобов’язань у процесі організації навчально-виховного процесу;

- вивчення та врахування потреб батьків щодо організації навчання, виховання та розвитку дітей;

- забезпечення регулярної звітності перед батьками;

- проведення спільних конкурсів для дітей і батьків;

- залучення батьків до створення портфоліо учнів;

- психолого-педагогічна просвіта батьків ( семінари, дискусії, круглі столи, практикуми, індивідуальні консультації, тренінги).

7. Створення портфоліо творчого об’єднання.

8. Оволодіння сучасними педагогічними технологіями, використання їх у своїй практичній діяльності.

9. Проведення семінарів, майстер-класів на базі творчого об’єднання.

10. Налагодження співробітництва із неурядовими і громадськими організаціями, діяльність яких спрямовується на вирішення завдань навчання, виховання дітей.

11. Розробка моделі особистості вихованця творчого об’єднання.

12. Розвиток традицій творчого об’єднання. Залучення вихованців до участі в конкурсах різного рівня, фестивалях, науково-дослідної діяльності. Так, найоптимальнішим кінцевим продуктом діяльності гуртка декоративно-ужиткового мистецтва є показ кращих робіт (виставка);

Створення друкованої продукції (буклети, проспекти, в яких дається коротка інформація про творче об’єднання , його досягнення, перспективи розвитку.

3. Діагностико-прогностичний підхід у роботі педагога.

Діяльність педагога має складну структуру. Психологічна наука розглядає її як багаторівневу систему, компонентами якої є ціль, мотиви, дії і результат. Натомість стрижневим підходом педагогічної науки до педагогічної діяльності є виділення її компонентів як відносно самостійних функцій. Функцію (лат. functio - виконання) в філософському аспекті розуміють як відношення двох груп об'єктів, у якому зміна одного з них спричиняє зміну іншого.

Дослідження багатьох учених (Н.В.Кузьміна, В.О. Сластьонін, А.І.Щербаков та інші) переконливо доводять, що в навчально-виховному процесі виявляють себе такі взаємопов'язані функції (види діяльності) вчителя:

а) діагностична;

б) орієнтаційно - прогностична;

в) конструктивно - проектувальна;

г) організаторська;

д) інформаційно - пояснювальна;

є) комунікативно - стимуляційна;

ж) аналітико - оцінна;

з) дослідницько - творча.

Розглянемо зміст кожної з них і ті вимоги до вчителя, які зумовлені їх змістом.

Діагностична функція (від гр. diagnosis - розпізнавання, визначення) педагогічної діяльності пов'язана з розпізнаванням і вивченням істотних ознак освіченості, їх комбінування, форм вираження як реалізованих цілей освіти. Оцінка знань, умінь, навичок, вихованості, розвитку учня дає змогу глибше вивчити протікання навчально-виховного процесу, встановити причини, що перешкоджають досягненню бажаного ступеня розвитку рис і якостей особистості; визначити фактори, які сприяють успішному здійсненню цілей освіти. Діагностика можлива за умови спостережливості педагога, за наявності уміння "вимірювати" знання, уміння, навички, вихованість і розвиток учня, правильно діагностувати педагогічні явища.

Орієнтаційно-прогностична функція. Управління педагогічним процесом передбачає орієнтацію на чітко представлений у свідомості кінцевий результат. Знання суті і логіки педагогічного процесу, закономірностей вікового та індивідуального розвитку учнів дозволяють прогнозувати (гр. prognosis - передбачення розвитку чогось, що базується на певних даних), як учні сприйматимуть матеріал, перебуваючи під впливом життєвих уявлень, який учнівський досвід буде сприяти глибшому проникненню в суть виучуваного явища; що саме учні зрозуміють неправильно. Педагогічне прогнозування передбачає також бачення тих якостей учнів, які можуть бути сформовані за певний проміжок часу.

Дана функція педагогічної діяльності вимагає уміння педагога прогнозувати розвиток особистості - розвиток її якостей, почуттів, волі і поведінки, враховувати можливі відхилення у розвиткові; прогнозувати хід педагогічного процесу: наслідки застосування тих чи інших форм, методів, прийомів і засобів навчання та виховання.

Конструктивно-проектувальна функція діяльності вчителя органічно пов'язана з орієнтаційно-прогностичною. її суть у конструюванні та проектуванні змісту навчально-виховної роботи, в доборі способів організації діяльності учнів, які найповніше реалізують зміст і викликають захоплення учнів спільною діяльністю. Вона вимагає від педагога вмінь переорієнтовувати цілі і зміст освіти та виховання на конкретні педагогічні завдання; враховувати потреби й інтереси учнів, можливості матеріальної бази, власний досвід та інше; визначати основні і другорядні завдання на кожному етапі педагогічного процесу; добирати види діяльності, підпорядковані визначеним завданням; планувати систему діяльності учнів; планувати індивідуальну роботу з учнями з метою розвитку їх здібностей, творчих сил і дарувань; відбирати зміст, обирати форми, методи і засоби педагогічного процесу в їх оптимальному поєднанні; планувати систему прийомів стимулювання активності учнів; планувати способи створення особистісно-розвивального середовища.

Організаторська функція діяльності педагога потребує умінь залучати учнів до різних видів діяльності й організовувати діяльність колективу. Для цього учителю, вихователю необхідно вміти розвивати в учнів, вихованців стійкий інтерес до навчання, праці та інших видів діяльності, формувати потребу в знаннях, озброювати основами наукової організації навчальної праці; організовувати соціально-орієнтовані етичні, трудові, естетичні, екологічні, спортивні та інші виховні справи; розвивати в учнів ініціативу планувати спільну роботу, вміти розподіляти доручення, проводити інструктаж, координування спільної діяльності; створювати спеціальні ситуації для здійснення вихованцями моральних вчинків.

Інформаційно-пояснювальна функція діяльності вчителя спричинена базуванням навчання і виховання на інформаційних процесах. Оволодіння знаннями, світоглядними і морально-етичними ідеями є найважливішою умовою розвитку і формування особистості учня. Учитель у цьому випадку виступає не лише організатором педагогічного процесу, а й джерелом наукової, світоглядної і морально-етичної інформації. Тому велике значення у професійній підготовці вчителя має глибоке знання предмета, який він викладає, науково-світоглядне переконання педагога. Від того, як сам учитель володіє навчальним матеріалом, залежить якість його пояснення, глибина змісту, логіка викладу, наповненість яскравими деталями і фактами. Ерудований учитель знає найновіші наукові ідеї і вміє доступно донести їх до учнів.

Комунікативно-стимуляційна функція педагогічної діяльності пов'язана з великим впливом, що його здійснює на учнів особистісна чарівність учителя, його моральна культура, вміння встановлювати і підтримувати доброзичливі відносини з учнями, власним прикладом пробуджувати їх до активної навчально-пізнавальної, трудової та інших видів діяльності. Ця функція включає прояв любові до дітей, теплоту і турботу про них, що в поєднанні характеризує стиль гуманних взаємовідносин. Функція досить гостро ставить проблему професійного росту вчителя, його сумлінної роботи над підвищенням свого наукового рівня і набуттям рівня моральної досконалості.

Аналітико-оцінна функція діяльності вчителя пов'язана з необхідністю аналізувати результат навчально-виховного процесу, виявляти в ньому позитивні сторони і недоліки, порівнювати досягнуті результати з поставленими цілями і завданнями, оцінювати ці результати, вносити необхідні корективи в педагогічний процес, вести пошуки шляхів його вдосконалення, ширше використовувати передовий педагогічний досвід. Дослідно-творча функція педагогічної діяльності має два рівні. Суть першого полягає в творчому застосуванні відомих педагогічних і методичних ідей у конкретних умовах навчання і виховання. Другий рівень пов'язаний з осмисленням і творчим розвитком того нового, що виходить за межі відомої теорії, певною мірою збагачуючи її. Такими є суть і система функцій педагогічної діяльності та комплекс умінь керівника гуртка, зумовлений ними.

4. Програмно-методичне забезпечення роботи гуртка.

Основою програмно-методичного забезпечення роботи гуртка є програма.

Навчальна програма гуртка — це документ нормативно-регламентуючого характеру, який розкриває розмаїття форм організації освітньої діяльності, спе­цифіку конкретного гуртка.

Програма визначає місце і значення навчального курсу в реалізації освіт­ньо-професійної підготовки учнів, його зміст, послідовність та організаційні форми засвоєння навчального курсу, вимоги до знань і вмінь.

Кожна програма забезпечує:
— доступність і належну якість здобуття позашкільної освіти;
—можливість модернізації змісту науково-технічного напряму позашкі­льної освіти;
—достатність теоретичних пояснень та емпіричних даних у навчальному матеріалі, конкретність і доцільність уведення наукових понять, за­гальноприйнятої термінології та символіки, розкриття наукових положень від­повідно до досягнень сучасної наук;
—відповідність обсягу навчального матеріалу нормам навантаження й кі­лькості навчальних годин;
—спрямованість навчального матеріалу на розвиток пізнавальних і твор­чих здібностей учнів, вихованців, слухачів;
—урахування можливостей і доцільність застосування комп'ютерної тех­ніки, інших засобів навчання, типового обладнання, ілюстративного матеріалу тощо;
—використання знань, які отримають учні за навчальною програмою за­гальноосвітніх навчальних закладів з основного та суміжних предметів;
— використання міжпредметних зв'язків.

Навчальна програма складається із таких структурних одиниць:

·        пояснювальна записка;

·        навчально-тематичний план;

·        зміст програми;

·          основні вимоги до знань, умінь, навичок;

·        бібліографія;

·        орієнтовний перелік обладнання для організації занять.

Актуальним питанням сьогодення є якісне та кількісне забезпечення позашкільних навчальних закладів навчальними програмами.

Процес створення навчальних програм в сучасних умовах – це творча праця, яка передбачає активну дослідницьку діяльність педагога. Програми мають враховувати компетентнісний та діяльнісний підходи до навчально-виховного процесу, новітні педагогічні технології та досягнення науки, державні стандарти початкової загальної та базової і повної середньої освіти, базовий компонент дошкільної освіти, поєднувати індивідуальну і колективну форму роботи. Зміст навчальних програм має відповідати сучасним вимогам до освітнього процесу, культурним традиціям країни і регіонів, віковим особливостям учнів, науково-методичним пріоритетам педагога.

Види навчальних програм за рівнем новизни.

За рівнем новизни навчальні програми поділяються на типові, адаптовані, інноваційні та авторські.

Типовою вважається навчальна програма, що пройшла експериментальну апробацію й рекомендована предметною комісією Науково-методичної ради з питань освіти Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України до використання в якості орієнтовної.

Детальну інформацію про наявні навчально-методичні видання, що мають гриф Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України, можна знайти на веб-сайті Інституту інноваційних технологій і змісту освіти у вкладці "Позашкільна освіта" (www.iitzo.gov.ua).

Типова програма може бути адаптована до умов навчально-виховного процесу окремого навчального закладу.

Адаптованою є програма, розроблена індивідуально або колектив­но, яка складається на основі діючої програми Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України з урахуванням конкретних умов або потреб закладу освіти та з використанням додатко­вого змісту чи компоненту знань, якщо діюча міністерська програма не задо­вольняє потреб. Адаптована програма не порушує концептуальних основ організації навчального процесу, традиційної структури занять, передбачених державною програмою, яку було взято за основу.

Різниця між змістовою, методичною і технологічною частинами адаптованої та вихідної (типової або авторської) програм становить орієнтовно 30 %.

Програма, розроблена одним автором або колективом авторів, що відзначається високим рівнем новизни (містить більше 50 % новизни у змістовій, методичній і (або) технологічній частинах), є інноваційною.

Інноваційна програма має апробуватися у навчально-виховному процесі закладу освіти після проходження науково-методичної експертизи й одержання відповідного рекомендаційного рішення науково-методичної ради обласного інституту післядипломної педагогічної освіти. За результатами апробації оцінюється ефективність програми, встановлюється доцільність її подальшого використання.

Інноваційна програма, яка пройшла апробацію та повторну експертизу науково-методичної ради обласного інституту післядипломної педагогічної освіти може претендувати на статус авторської.

Авторською навчальною програмою вважається програма, яка немає аналогів, заснована на авторській концепції побудови навчального змісту, апробована у навчально-виховному.

Авторські навчальні програми подаються на розгляд в Інститут інноваційних технологій і змісту освіти Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України для надання їм грифа в установленому порядку

Аналіз програм

Детальну інформацію про навчально-методичні видання, що мають гриф Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України можна знайти на сайті Інституту інноваційних технологій і змісту освіти у розділі « Позашкільна освіта» (www.iitzo.gov.ua)

Інститутом інноваційних технологій і змісту освіти за ініціативою Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України проводиться робота щодо створення творчих груп з розробки типових навчальних програм за основними напрямами позашкільної освіти. У першому кварталі 2012 року гриф «Рекомендовано Міністерством освіти і науки, молоді та спорту України» надано збірникам навчальних програм з художньо-естетичного, науково-технічного, туристсько-краєзнавчого напрямів, навчально-методичному посібнику «Основи мовознавчої творчості в МАН»; гриф «Схвалено для використання» – програмам Миколаївського обласного центру туризму, краєзнавства та екскурсій учнівської молоді.

Керівники гуртків можуть вносити зміни й доповнення у зміст програм, плануючи свою роботу з урахуванням інтересів гуртківців, стану матеріально-технічного забезпечення.

Якщо гурткова робота організовується як додаткова освітня послуга (платна), її програма затверджується на рівні громадського органу управління загальноосвітнім навчальним закладом(піклувальною радою), шкільною радою або шкільним батьківським комітетом після рецензування та узгодження зі спеціалістами організаційно - методичної ради розвитку позашкільної освіти.

Керівник гуртка, послуговуючись програмою, складає календарний плани гурткової діяльності(на півріччя, рік). Погоджує заступник директора з виховної роботи, затверджує директор школи.

План роботи – це документ, який окреслює змістові орієнтири діяльності, визначаючи її порядок, обсяг, часові межі.

Планування роботи має відповідати принципам науковості, системності, діагностичності, послідовності, перспективності.

ВИТЯГ

з Типових навчальних планів

для організації навчально-виховного процесу в позашкільних навчальних закладах системи Міністерства освіти і науки України

( затверджені наказом МОН України 22.07.2008 № 676)

Групові заняття: репетиції . . ., концерти, екскурсії, . . ., спортивно-технічні змагання, . . . , конкурси, . . . , виставки.

Індивідуальні заняття: гра на музичних інструментах, . . .; консультації для слухачів, кандидатів у члени та дійсних членів Малої академії наук України…; обробка та узагальнення результатів науково-дослідницької роботи, комп’ютерна обробка спостережень;…; підготовка наукових статей; …; підготовка до участі в конкурсах, …, в змаганнях,…спортивно-технічного спрямування; відпрацювання технології виготовлення моделей (пристроїв), проведення ходових та польотних випробувань моделей…

Індивідуальна робота організовується з вихованцем (…) відповідно до можливостей, інтересів, нахилів, здібностей з урахуванням його бажань, віку, психофізичних особливостей, стану здоров’я.

Групова робота організовується у разі здійснення навчання з вихованцями (…) за однопрофільними або комплексними програмами.

При оформленні в журналах індивідуальних і групових занять в гуртках спрямування записувати:

Індивідуальні заняття:

- Підготовка до участі в (вказати яких: обласних чи Всеукраїнських тощо) змаганнях.

Групові заняття:

- Конкурси

Оформлювати такі заняття можна на окремих сторінках журналу того гуртка, в якому дозволені індивідуальні або групові заняття (в кінці журналу, перед сторінками «Проведення занять з техніки безпеки».

 

Керівник гуртка  зобов'язаний :

·       на  кожному занятті мати поурочний план або план-конспект заняття;

·        проводити заняття з групами згідно затвердженого розкладу;

·        завчасно повідомляти  адміністрацію про відміну проведення заняття /письмовою заявою, телефонним дзвінком та ін./;

·   завчасно повідомляти  адміністрацію про час і місце прове­дення занять поза межами закладу  /екскурсії, заняття на при­роді, концерти, змагання тощо./;

·     на кожному занятті акуратно заповнювати журнал планування і обліку роботи гуртка, вести облік відвідування гуртка;        

·        постійно працювати над збереженням контингенту в гуртка;

·      знайомити гуртківців з правилами техніки безпеки по профілю гуртка, з правилами дорожнього руху, з правилами протипожежної безпеки і постійно добиватись виконання цих правил;

·        слідкувати за станом здоров'я гуртківців, сприяти їх правильному фізичному розвитку;

·    відповідати за життя та безпеку гуртківців під час проведення екскурсій;

·        з'являтися на роботу не пізніше ніж за 15 хв. до початку занять і після кожних 45 хв. навчального процесу робити  перерву до 15 хв.

Графік роботи гуртка

         Графік роботи гуртків (розклад занять) є обов’язковим діловим документом навчальної установи.

1. Заняття групи, особливо початкового рівня, не повинно перевищувати 1,5-2 години на день (з метою профілактики перевтоми, а також з урахуванням зайнятості деяких дітей у 2-3 гуртках).

2.     При проведенні занять тривалістю понад 1 академічну годину на день  і в залежності від їхнього характеру через  кожні 45 хвилин організується перерва для відпочинку зі зміною  виду діяльності.

3.   Загальна кількість годин роботи гуртка на тиждень у  розкладі занять має відповідати педагогічному навантаженню керівника гуртка.

4.      Графік роботи гуртка (розклад занять) затверджується директором навчального закладу на початку  року.

Документація керівника гуртка:

·       Програма роботи гуртка (міністерська, або адаптована)

· Журнал гурткової роботи (обов’язкові записи: мета, завдання, календарний план на навчальний рік, облік відвідування, відомості про гуртківців, облік інструктажів з техніки безпеки, облік масових заходів)

· Календарно-тематичний план (затверджений дирекцією ) 

      На підставі навчальної програми керівник гуртка складає календарно-тематичний план з огляду на рекомендації Міністерства освіти і науки.

 1. Навчальний рік починається 1 вересня і закінчується 31 травня.

2. Навчальні заняття можуть організовуватися за семестровою системою:

         І  семестр –  з 1 вересня   до 31 грудня;

         ІІ семестр – з 1 січня до 31 травня.

3. У канікулярні, вихідні та святкові дні гуртки працюють за окремим планом, затвердженим керівником закладу. У літній канікулярний час навчальний заклад проводить роботу з вихованцями в різних організаційних формах: змаганнях, зльотах, екскурсіях, зборах, фестивалях, конкурсах тощо, як підсумок навчально-виховного процесу за навчальний рік.

 4. Структура навчального року в закладі може змінюватись згідно з рішення педагогічної ради та за погодженням із місцевими органами управління освітою з урахуванням регіональних особливостей,  кліматичних умов і профілю навчального закладу. 

 5. Тривалість занять визначається з урахуванням психофізіологічного розвитку і припустимого навантаження для різних вікових категорій і становить для вихованців:

         У віці від 5 до 6 років – 30 хвилин;

         У віці від 6 до 7 років – 35 хвилин;

         У віці старше 8 років – 45 хвилин.

         Структура календарно-тематичного плану може бути наступною:

№ з/п, розділи програми, зміст роботи на кожне заняття, кількість годин (теоретичні, практичні) календарні терміни виконання.

    Календарно-тематичний план треба складати в спеціальному журналі планування та обліку роботи гуртка, що є обов’язковим діловим документом установи.

         Календарно-тематичний план складається для кожної групи окремо і затверджується на початку навчального року директором закладу.

         Керівник має право протягом 15 днів (з 1 по 15 вересня) на комплектування груп. Цей період вважається його робочим часом.

       Середня наповнюваність груп становить, як правило, 10-15 вихованців. Як тільки групи укомплектовані, керівник гуртка подає директору на затвердження графік занять і гурток починає свою діяльність.

·  План  навчально-виховної роботи  (затверджений дирекцією позашкільного закладу)

·       Конспекти занять.

·       Матеріали з самоосвіти, досвіду роботи, авторські розробки.

·       Сценарії масових заходів .

·       Розробки бесід, диспутів, розваг.

·       Дидактичний матеріал.

·       Соціальний паспорт гуртка.

·       Банк даних обдарованих дітей.

·       Банк результативності гуртка.